Академік А.Л. Бойко “Про історію вірусології в Україні” (ВІДЕО)

Біографічна довідка: Бойко Анатолій Леонідович (11.03.1938, м. Корнин, Попільнянського р-ну, Житомирської обл.) – академік УААН, АН ВШУ, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри вірусології Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 1978  по 2003 рік.

У 1962 році закінчив Житомирський сільськогосподарський інститут. У тому ж році опублікував свої перші праці з фітовірусології. З 1963 по 1966 роки – аспірант Інституту мікробіології та вірусології АН УРСР імені Д.К. Заболотного за спеціальністю “вірусологія”. Науковим керівником та вчителем Анатолія Леонідовича був видатний вчений та надзвичайно ерудована людина чл.-кор. НАН України професор С.М. Московець. З 1966 по 1978 роки працював в Інституті мікробіології та вірусології на посадах молодшого наукового співробітника та старшого наукового співробітника, де і захистив кандидатську та докторську дисертації. У 1967 році була захищена кандидатська дисертація на тему: “Вірусний хлороз хмелю на Україні”, а у 1983 році – докторська дисертація на тему: “Біологічні властивості вірусів і вірусні хвороби хмелю та троянди ефіроолійної”. У 1984 році йому було присвоєно вчене звання професора кафедри вірусології. З 1984 по 1995 роки – науковий керівник лабораторії екології та токсикології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за сумісництвом. У 1990 році Анатолія Леонідовича обрано членом-кореспондентом, а у 1993 році – академіком Української академії аграрних наук за спеціальностями «Вірусологія» та «Агроекологія».

А.Л. Бойко читав студентам нормативний курс “Вірусологія”, спецкурси  “Екологія вірусів”, “Віруси рослин”, на фізичному факультеті – “Екологія та біофізика вірусів”. Сьогодні Анатолій Леонідович для магістрів викладає курс лекцій “Віруси та біобезпека”, де висвітлює загальні принципи біобезпеки за різних умов довкілля та застосування вірусів в технологічних процесах.

А.Л. Бойко вперше виділив ряд нових вірусів рослин та їх ізолятів у фітопатогенних бактерій; виявив та дослідив явище орієнтації вірусів у постійному магнітному полі. Разом із своїми учнями дослідив чутливість вірусів до радіаційного навантаження та довів, що віруси в екологічній ніші можуть бути індикаторами довкілля, а деякі ізоляти ВТМ володіють трансфекційними властивостями.

Учнями Анатолія Леонідовича були такі видатні науковці, як професор В.П. Поліщук (нині завідує нашою кафедрою), д.б.н. Л.Т. Міщенко (каф. вірусології КНУ ім.Тараса Шевченка), доц. О.І. Ільченко (каф. біології КМУ ім. О.О. Богомольця), доц. О.В. Молчанець (каф. вірусології КНУ ім.Тараса Шевченка), к.б.н. С.О. Чернюк (Франція), Тхай Хуан Зу (Інститут біотехнології , В’єтнам), д.б.н., чл.-кор. НААН України М.Д. Мельничук (директор Навчально-наукового інституту Рослинництва, екології і біотехнологій Національного університету біоресурсів і природокористування України) та багато інших.

За період наукової та педагогічної діяльності А.Л. Бойко неодноразово був консультантом з питань вірусології та екології в наукових центрах Росії, США, В’єтнаму, Польщі, Угорщині, Бельгії, інших країн. Читав лекції в зарубіжних  університетах. В 1997 році – експерт з питань вірусології та біотехнології Європейського Союзу (Брюссель). В різні періоди проходив наукове стажування (МДУ, м. Москва; ТДУ, м. Томськ; університеті Сан-Франциско, США.). З 1963 року створив наукову школу “Структура та функція вірусів при різних екологічних ситуаціях”. Ним підготовлено 4 доктори та 30 кандидатів наук.

Був обраний членом Вченої ради університету, експертом ВАК України, урядових комісій та комітетів НАН України, УААН, головою спеціалізованої Вченої ради по захисту дисертацій зі спеціальності «Вірусологія», «Фізіологія рослин», «Екологія», «Імунологія», «Біохімія», «Радіобіологія», «Ботаніка»; член Товариства мікробіологів України, член редакційного ряду наукових журналів «Мікробіологічний журнал», «Агроекологічний журнал», «Захист рослин», «Інтродукція і акліматизація», наукового збірника «Сільськогосподарська мікробіологія». Керівник науково-дослідної програми університету “Агропродкомплекс”. Був головою та заступником голови міжнародних наукових конференцій «Біоресурси та віруси».

А.Л. Бойко має багато медалей, урядових нагород, є лауреатом премії імені академіка Д.К. Заболотного НАН України (1997 р). У 2005 році отримав Державну премію у галузі науки і техніки.

Опублікував ряд проблемних громадсько-політичних робіт в галузі вірусології, підготовки кадрів, екології. Автор більше 450 наукових праць, 11 авторських свідоцтв, 4 патенти на винаходи, 12 монографій, 6 посібників, ряду рекомендацій виробництву.

Науково-дослідна робота з 1978 року по 2003 рік під керівництвом академіка УААН А.Л. Бойка проводилася також професорсько-викладацьким колективом та колективом лабораторії імунологічних та вірусологічних проблем біотехнології. Під його керівництвом активно велись дослідження вірусів рослин, мікроорганізмів, комах. В результаті цієї роботи вірусологи університету вперше отримали чимало цінних результатів про властивості ряду нових вірусів соняшнику, хмелю, ефіроолійної троянди, пшениці та інших культур, вивчались віруси фітопатогенних бактерій, віроїд хмелю, віруси комах, риб.

Цикл наукових праць (акад. УААН А.Л. Бойко, проф. В.П. Поліщук, с.н.с. Н.А. Князєва.) з діагностики та прогнозу розвитку фітовірусних інфекцій в різних екологічних регіонах України відмічено премією ім. Д.К. Заболотного НАН України (1997 р).

Основні публікації:

1. Вирусы и вирусные заболевания хмеля и розы эфиромасличной. К., 1976.

2. Экология вирусов растений. К., 1990.

3. Чернобыль ДСП. К., -1995 г.

4. Хто є хто в Україні. К., – 1997 р.

5. Основи екології та біофізики вірусів. К., 2003.

6. Практикум із загальної вірусології. К., 2000 (у співавт.).

7. Наука в Київському національному універстеті імені Тараса Шевченка на зламі тисячоліть. К., – 2002 р.