Кассава – маніок їстівний – Manihot esculenta – вид роду маніок, родини Молочайні (Euphorbiaceae) – важлива коренеплідна тропічна рослина. Її батьківщиною є Південна Америка. У висоту вона сягає 3 м, квітки дрібні, у довгих волотеподібних суцвіттях. Довжина коренів сягає 1м, а вага – 15 кг, корені містять 20 – 40% крохмалю.
У сирому вигляді коренеплоди є дуже отруйними і вживаються у їжу тільки у вареному чи печеному вигляді.
Кассава забезпечує 37% продовольства (за калорійністю), яке споживається в Африці. Врожайність, зазвичай, не перевищує 50 – 200 центнерів з гектару, хоча може сягати 600 центнерів з гектару. В середньому, у світі виробляється 200 млн. тон кассави щороку.
Ця рослина дуже потерпає від 2 видів вірусів: Східноафриканського вірусу мозаїки кассави та Південноафриканського вірусу мозаїки кассави, які належать до родини Geminiviridae й мають 1л циркулярну ДНК (рід Begomovirus). Переносником вірусів є білокрила Bemisia tabaci. Наразі, ці віруси зустрічаються тільки в Африці (окрім них, є ще Індійський вірус мозаїки кассави). У Південній Америці подібні віруси не виявлені.
Перше повідомлення про таку хворобу, як мозаїка кассави, датується 1894 роком і походить зі Східної Африки. З того часу, Африкою періодично прокочувалися епіфітотії, які нерідко призводили до голоду.
У 1971 році, Міжнародним Інститутом Тропічного Сільського Господарства в Нігерії була виведена й запроваджена в практику резистентна лінія кассави. Вона була ефективною до кінця минулого століття, – саме тоді з’явився більш вірулентний вірус (в Уганді), який швидко поширився Африкою. Згодом, було встановлено, що цей вірус є химерою з двох різних видів роду Begomovirus. Ситуація ускладнюється тією обставиною, що кассава розмножується вегетативно.
При зараженні, рослини кассави використовують механізм «мовчання генів» для боротьби з інфекцією, а віруси продукують білок, спрямований проти цієї системи захисту. Оскільки різні види бегомовірусів продукують різні варіанти цього білка-супресора, коінфекція, як правило, призводить до більш виражених симптомів хвороби.
Після ураження, розвивається системна інфекція. Симптоми включають хлоротичну мозаїку листя, деформацію листкових пластинок і уповільнення росту. Повільний розвиток хвороби, зазвичай, корелює із загибеллю рослини.
Але інфекція може бути подолана рослиною, особливо ж у випадку швидкого розвитку симптомів.
Окрім власне кассави, ці віруси здатні уражувати низку рослин родів Nicotiana й Datura (Дурманові). Віруси здатні уражувати лише молоді рослини. Як правило, білокрилці потрібно 3 години живлення, щоб набути вірус, латентний період становить 8 годин, після чого потрібно 10 хвилин для передачі вірусу (під час наступного живлення на здоровій рослині). Симптоми проявляються через 3 – 5 тижнів латентного періоду.
На силу вираження симптомів впливають різні екологічні чинники: інтенсивність освітлення, вітри, дощі, щільність рослин і температура. Глобальне потепління й помірні посухи, загалом, сприяють поширенню вірусу. Помірні дощі також сприяють поширенню хвороби, оскільки є сприятливими для розмноження білокрилки.
Засоби боротьби включають запобіжні заходи та виведення резистентних ліній та сортів кассави. Щорічні збитки від вірусів мозаїки кассави оцінюють сумою від 1,9 млрд. доларів до 2,7 млрд. доларів.
Спроби вивести трансгенні лінії кассави почалися в 1995 році, а перші успіхи були досягнуті у 1997. Піонером цієї справи був Клод Фоке, який працював на базі Центру Рослинництва Дональда Денфорта, який досі веде роботу у цьому напрямку, а також, слід згадати, що на ці досліди та зусилля вже витрачено багато десятків мільйонів доларів. Станом на 2009 рік, було виведено резистентні трансгенні лінії кассави, придатні для впровадження у практику. Але справа гальмується й ускладнюється небажанням багатьох фермерів вирощувати трансгенні рослини, хоча наразі вдалося досягнути певних успіхів.
Юрій Косенко